ПРОФІЛАКТИКА РЕЗУС-КОНФЛІКТУ

Переклад Шрі-Ланкійського гайдлану, створеного
ніби-то на основі настанов RCOG, Австралії та Нової Зеландії.
Деякі загальні речі були прийнятні
*95% розвиток резус-конфлікту; 5%- конфлікт за системою АВО, дуже рідко
за іншими системами (Kell, Kidd, Duffy та інші);
*поширеність резус-негативної крові серед білого населення приблизно 15-
16%; * попадання 0,1 мл фетальних еритроцитів в материнський кровоток достатньо
для сенсибілізації матері;
* ризик попадання фетальних еритроцитів зростає з терміном вагітності: I
триместр – 5%, в продовж II триместру -15%, кінець III триместру зростає до 30%;
*ризик розвитку ізосенсибілізації зростає при виконанні інвазивних процедур;
*в середньому після пологів ізосенсибілізація спостерігається лише у 10-15%
резус-негативних жінок, що народили резус-позитивних дітей;
*Ig M це повні антитіла, не проникають через плацентарний бар’єр, Ig G –
неповні антитіла, проникають через плаценту та викликають резус-конфлікт;
* анти-Rh0(D)-імуноглобулін не має негативної дії на плід і новонародженого
АЛЕ деякі страшенно віддавали нафталіном (шкала Лілі, амніоцентез, контроль АТ
кожні 4 тижні, архаїчні дозування, тощо).
Звернувшись до першоджерел, було виявлено, що свої настанови з профілактики
Королівський коледж зніс на смітник історії. «This guideline has been archived. Please
see the British Committee for Standards in Haematology (BCSH) guideline on anti-D
administration in pregnancy»
Натомість було рекомендовано користуватися Стандартом комітета з гематології від
2014 року. Повний документ є відкритим і дуже цікавим, ви можете побачити його
тут:
https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/tme.12091
BCSH guideline for the use of anti‐D immunoglobulin for the prevention of
haemolytic disease of the fetus and newborn, H. Qureshi et. al., 21 January 2014
Я переклав лише резюме, в якому вбачаю декілька принципово нових речей, котрі
хотів би проговорити. Отже.

РЕЗЮМЕ КЛЮЧОВИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ
1. Після потенційно небезпечних щодо сенсибілізації подій (примітка: аборт,
інвазивна процедура, кровотеча, пологи тощо) анти-D Ig слід вводити
якомога швидше (протягом 72 годин після події). Якщо протягом цього
терміну введення не буде виконано, певна ефективність збережеться ще до
10 днів після появи сенсибілізуючої події (1С класу).
2. Під час вагітності <12 тижнів вагітності, анти-D-Ig профілактика
призначається лише після позаматкової вагітності, молярної вагітності,
медичного переривання вагітності та у випадках повторних матковихкровотеч.

Мінімальна доза повинна складати 250 МО. Тест на фето-
материнську кровотечу (FMH) не потрібний (клас 2С).
3. Для потенційно сенсибілізуючих подій між 12 та 20 тижнями вагітності
мінімальна доза 250 МО повинна бути введена протягом 72 годин після
події. Тест для FMH не потрібний (клас 2С).
4. Для потенційно сенсибілізуючих подій після 20 тижнів вагітності
мінімальна доза анти-D Ig — 500 МО повинна бути введена протягом 72
годин після події. Бажано провести тест на FMH (клас 2С).
5. Відповідні тести на FMH повинні проводитися для всіх D негативних,
раніше не сенсибілізованих вагітних жінок, які після 20 тижнів вагітності
мали потенційну сенсибілізацію, і при необхідності слід вводити додаткову
дозу анти-D Ig. Ступінь 1С).
6. Усім D-негативним вагітним жінкам, які раніше не були
сенсибілізованими, слід запропонувати рутинну антенатальну
профілактику з анти-D Ig одноразовою схемою приблизно на 28 тижні або
режим двома дозами на 28 та 34 тижні (клас 1В )
7. Важливо, щоб 28-тижневий зразок крові пацієнтки не містив антитіл (це
буде ІІ стандартна оцінка антитіл під час вагітності) (клас 2С).
8. Введення має бути проведене не залежно від того чи вводився анти-Д
протягом цієї вагітності у зв’язку з іншими подіями чи ні (2С класу).
9. Після пологів, якщо дитина є D-позитивною, то всім D-негативним,
несенсибілізованим жінкам слід запропонувати принаймні 500 МО анти-D
Ig протягом 72 годин. Зразки крові матері повинні бути перевірені на FMH
на предмет введення додаткової дози препарату (клас 1B).
10. У разі внутрішньоутробної смерті, де не може бути отриманий зразок крові
дитини, відповідну дозу профілактичного анти-D Ig слід вводити усім D-
негативним жінкам, які не були сенсибілізовані, протягом 72 годин після
діагностики загибелі, незалежно від часу подальшого розродження (1С
класу).
11. Якщо під час кесаревого розтину зберігалася материнська кров (в D-
негативних, несенсибілізованих жінок), а група пуповинної крові
новонародженого є D-позитивною (або невідомою), мінімальна доза 1500
МО анти-D Ig повинна бути введена у випадку використання зібраної крові
для переливання (клас 2С).
12. Лікарські записи щодо введення повинні завжди зберігатися для
повноцінного відстеження анти-D-імуноглобуліну (клас 2C).
ЩО НОВОГО?
1. Припустиме проведення профілактики до 10 діб після події. Актуально
для наших широт, як на мене.
2. Зверніть увагу, що також має місце тенденція до мінімізації стандартної
дози фактично до 500 м.о., що відповідає лише 100 мікрограмам, як у
первинних рекомендаціях ВООЗ у 1974. Хоча таких дозувань у нас
просто немає, і ті ж самі британці Amaxa Pharma зареєстрували в Україні
дозування шведського Резонативу 125 мкг для І триместру і 250 мкг в
якості стандартної дози, що очевидно перекриває навіть набагато більшу

плодово-материнську кровотечу, втім, беручи до уваги агресивні
особливості вітчизняного акушерства, мабуть це на краще.
3. І ще одне, виявляється британці на сьогодні рекомендують фактично
рутинно проводити тест Клейхауера-Бетке для визначення дози після
пологів, щоб провести точний розрахунок необхідного препарату
(зазвичай 100 — 125 МО на 1 мл плодової кровотечі), а не покладатися на
уявний стандарт.
Тому, можливо, настав час поговорити з вашими лабораторіями. Може для
початку й не рутинно, але при відшаруваннях, кесарських, шмундаках чи щільних
прикріпленнях – мало б сенс рахувати плодову крововтрату. Бо іноді навіть
подвійної дози може бути замало.
Посилання на методики тестів Розет (простіший) або Клейхауера -Бетке
наводжу, вони не такі вже й складні:
https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/ajh.22255
Майбутнє належить медицині профілактичній (с). Хто ж заперечить.